https://www.rulit.me/books/naciokratiya … 91-10.html
Нациократия Сциборского - можно почитать.

«Коли демократія в основу своєї доктрини клала надмірний культ розуму (раціоналізм, позитивізм), а комуно-соціалізм — матерію (історичний і діалектичний матеріалізм), то фашизм свою фільозофію побудував на признанню духа, волі та ідей (спірітуалізм, волюнтаризм, ідеалізм), за рішаючих чинників історичного розвитку». Природа фашизма, пафосно сообщает Сциборский, «динамічна й революційна», фашистская «внутрішня суть і реформи болючо б`ють комуно-соціалізм, закостенілий консерватизм і ліберальну демократію, проголошуючи їм війну».

Особо хорош фашизм для всех национально озабоченных: «Фашизм підхопив, вирвав із рук демократії упосліджений ідеал нації та підніс його на небувалу висоту, вкладаючи її його життєве здійснення свою вольову потугу і патос молодої творчости». «Весь свій ідеалізм і волюнтаризм фашизм зосереджує в одному рішаючому центрі: у власній нації. Нація для нього — це абсолютна цінність, що їй підпорядковується все інше», — входит в экстаз Сциборский... Еще бы! «Дойчланд юбер алес!», «Украина понад усе!»... «Ставлячи в основу своїх ідеалів націю, фашизм ототожнює її з державою, як тою формою, що найкраще забезпечує національний розвиток», — продолжает восхищаться идеолог ОУН.

Разные там химеры и утопии — мирное сосуществование народов — не для фашизма. Сциборский: «Відношення державних націй між собою слідує не за утопіями згоди, братерства й пацифізму, лише улягає неминучим законам змагань, боротьби та конкуренції, де перемагає лише зручність і сила. Висновком цього — признання імперіалізму, як вирішального середника існування й розросту власної, держави-нації, що її фашизм хоче бачити могучою та величною».

Еще на эту тему: «Фашизм виявив чесність із собою, коли на місце їх (демократов и коммунистов.) підступних, брехливих фраз, що присипляють чуйність слабших, поставив на порядок дня нашої епохи всю неприховану правду життєвої концепції, що відвічно спирається на чинну мораль, на закони противенств і на право сили. В цьому збудженню первородного інстинкту нації, в напруженні її ідей і зактивізованні її творчих потенцій лежить заслуга фашизму-націоналізму не лише перед власною батьківщиною, але й перед іншими — насамперед поневоленими — народами. Для цих останніх свідоцтво творчого духового напруження фашизму й його змагань за життєві ідеали нації, повинно бути незабутнім «мементо» і дороговказом їх власних почувань і чину».

«Змагаючи до посилення держави назовні, фашизм об`єднує навколо спільного національного ідеалу всі соціальні прошарки нації, викидаючи гасло; нація й держава понад класи й партії. Цей його всенаціональний і надкласовий принцип в основі заперечує режим політичної демократії, з пріоритетом її часткових партійних інтересів, як також апольогетику внутрішньої соціальної боротьби та інтернаціоналізму комуно-соціялістичної доктрини», — пишет Сциборский,эти фашистские принципы он заложит в проект ОУНовской конституции для Украины.

«Треба зазначити, що основні ідеї фашизму не замкнулися в самій Італії, але швидко поширили свій вплив у цілому світі, посилюючи та оформлюючи той психологічний і суспільно-політичний процес, що по останній війні стихійно вибуяв серед різних (насамперед поневолених і покривджених) народів; це — націоналізм. Самий фашизм, це насамперед націоналізм — любов до власної батьківщини й патріотичне почування, доведені до самопосвяти й культу жертвенного фанатизму. Джерелами його народження є національний інстинкт, національний дух і національна свідомість».

Т. е. фашизм — это прежде всего национализм, доведенный до фанатизма.

«Демократія видвигнула гасла: «свобода, рівність, братерство», їм фашизм протиставить свої кличі: «обов`язок, гієрархія, дисципліна».

Ибо: «Фашизм скептично задивляється на творчі спроможності народних мас. Останні не є діяльним чинником поступу. Творчість нації визначає й реалізує меншість; що її він називає аристократією духа... Цій меншості і належать керма в державі». При этом свою власть это правящее меньшинство получает «не на підставі виборчої більшості демократії». Потому что «більшість — каже фашизм — це насамперед юрба (современно говоря, «биомасса»), механічна збіранина одиниць, що сама не знає власних хотінь і користей. Не питати в неї рівень, лише вести за собою для її ж власного добра — повинна провідна меншість». Соответственно «логічним висновком цих поглядів фашизму на творчу ролю маси був встановлений ним державно-політичний режим диктатури».

Во многом Сциборский  копипастит Муссолини с Гитлером, но и свои соображения есть .

Отредактировано svis (01-01-2025 04:30:34)